Відомий режисер та продюсер Алан Бадоєв завершив монтаж спільного документального фільму під назвою “Довга доба”, який присвячений драматичним долям українців, які проживають війну, що триває вже понад 19 місяців.
Відомий продюсер каже, що перші місяці повномасштабного вторгнення пройшли для нього вкрай важко, адже емоції переповнювали його.
“Йшов другий місяць великої війни. Другий місяць нового життя та пошуків у собі того вічного юнака, якому все під силу. Того, хто прожив 41 рік, але не просто вірить, а точно знає, що можливе все, якщо це з любові. У перші місяці повномасштабного вторгнення біль, страх, розпач переповнювали мене через край. Ці емоції, наче пекельна лава, випалили з мене того замріяного хлопця. Та попри все я знаю: він зміг урятувати свій світ. І нехай дзеркало його душі розбите, уламки варто відшукати та зібрати. Ні, я точно не буду збирати їх у надії склеїти так, як було. З цих уламків я побудую нову картину. Картину, яка буде бачити зло, коли воно стоїть просто перед тобою, хай навіть і з усмішкою”, каже Бадоєв.
Бадоєв говорить, що потрібно показувати зло таким, яким воно є, а не надавати йому “елегантну форму”.
“Усе зло, що я бачив на екранах, про яке читав у книгах, виявилося занадто олюдненим. Який вигляд має реальне зло, можуть розповісти, приміром, жителі Бучі. Їхні обличчя та тіла. Мистецтво часто наділяє зло причинами, створюючи йому елегантну форму. Це помилка. Реально зло відчувається як набрякла гнила рана. Саме ним просякнуті душі безликих російських орків — тих, що вміють байдуже виламувати суглоби дітей, ґвалтувати жінок, вбивати чоловіків на подвір’ях їхніх домівок”, - каже Алан.
Продюсер каже, що попри все він вірить у світле майбутнє.
“Сьогодні біль і темрява заполонили реальний світ. Та попри страшну реальність нині я вірю у світле майбутнє. Вірю, що біль стане сенсом і вбереже мене від сліпоти. А я продовжую приймати та розуміти нового себе”, - каже Алан.
Нагадаємо, “Довга Доба” — це документальна подорож життям українців під час війни. Кожна історія у стрічці — кіно, яке знімали наші герої на свої ґаджети. Фільм створено з 200 годин хроніки: виживання, спротиву і життя під час війни. Кожна хвилина відзнята українцями на мобільні телефони. Деякі герої вижили, деякі були вбиті.
